Кирилівська фортеця: з чого все починалося

У 1770 році імператриця Катерина ІІ підписала Указ про створення Дніпровської укріпленої лінії. Між Дніпром та Азовським морем на відстані 30 км одна від одної мали постати сім земляних фортець, які захищали б кордони імперії від набігів татар та забезпечили швидке освоєння південних земель.

Відомо, що центральною із 7 фортець Дніпровської укріпленої лінії була Кирилівська, і саме з неї почалося освоєння та заселення території нашого краю.

Свою назву фортеця отримала на честь останнього гетьмана України, генерал-фельдмаршала Кирила Розумовського. Її будівництво розпочалося одночасно з будівництвом Олександрівської фортеці (нині м. Запоріжжя). Для робіт направили «1035 майстрових та робітних людей, 578 погоничів з волами». Для спостереження за будівництвом фортеці було засновано казенну солдатську слободу Кінську.

Фортеця була оточена зовнішнім ровом і великим равеліном зі сторони річки для посилення оборонної лінії. Цитадель Кирилівської фортеці мала розміри 160 х 150 метрів. По всьому периметру зовнішнього валу висотою до 4 метрів була бойова площадка.

У 1774 році війна з Туреччиною закінчилась і загроза розорення колишньої прикордонної зони Російської імперії зникла. Тому три фортеці Дніпровської укріпленої лінії так і залишилися недобудованими, а ті, які вже збудували використовували не за призначенням.

У 1799 році поблизу ліквідованої Кирилівської фортеці було засновано село Семенівка переселенцями з Полтавської губернії.

Нині від колишньої фортеці залишилися лише земляні вали. Але вона й досі має унікальне значення в історії Пологівщини, адже саме з Кирилівської фортеці розпочалося заселення краю.