Село Інженерне (Інженерненський СО)

Село Інженерне було засноване у 1921 році.

Першими його поселенцями були вихідці з густонаселених сіл району: Басані, Петропавлівки (нині Тарасівка), Семенівки. Вони оселилися вздовж річки Конка на землях колишнього німецького колоніста. Спочатку було утворено три хутори: Кінські Води, Богодарівський та Інженерне. В 1956 році хутори злилися в один населений пункт – село Інженерне. В 1968 році до нього приєднався хутір Шевченківський.

До складу Інженерненської сільської ради, яка утворилася у 1926 році, в різні роки входили села Новофедорівка та Новокарлівка, хутори: Багатий, Павлівський, Український та Зелене Поле.

У 1922 році на території сучасного села Новофедорівка організовується

одне з перших в УСРР колективних господарств – комуна «Авангард». Комуна була відома своїми високими трудовими здобутками, інноваційними формами ведення господарства. Тут раніше, ніж будь-де в районі, з’явилося радіо, електричне освітлення, водогін, була в обігу власна грошова одиниця, діяла школа та дитячий садок. Після відвідування комуни свої враження про неї описували в творах М. Горький, Ф. Панфьоров, Ф. Гладков.

10 грудня 1933 року постановою ВУЦВКу Новокарлівська сільська рада Оріхівського району перечислена до складу Пологського району.

10 червня 1946 року Указом Президії Верховної Ради УРСР з метою збереження історичних найменувань і уточнення та впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів село Новокарлівку Пологського району перейменовано на село Новосілка і Новокарлівську сільраду – на Новосілківську.

Станом на 2018 рік до складу Інженерненської сільської ради входили села: Новофедорівка, Павлівське, Новокарлівка, Багате, Українське, Інженерне.

Колишній центр Інженерненської сільської ради.

Згідно рішення №10 Пологівської міської ради сьомого скликання від 25 липня 2019 року «Про утворення старостинських округів на території Пологівської міської ради» з метою забезпечення представництва інтересів жителів населених пунктів Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, що увійшли до Пологівської об’єднаної територіальної громади з адміністративним центром в м. Пологи, був утворений Інженерненський старостинський округ Пологівської міської ради з центром у селі Інженерне, що складається із сіл: Інженерне, Багате, Українське, Новокарлівка, Павлівське, Новофедорівка.

Уродженцями села є:

Денисенко Володимир Гурійович (16.07.1921-26.04.1945), Герой Радянського Союзу (1944). Народився в селі Мала Токмачка Оріхівського району. Згодом родина Денисенків переїхала в село Новофедорівка (нині Пологівського району). Володимир Денисенко навчався в машинобудівному технікумі й аероклубі м. Запоріжжя, згодом закінчив Качинську військову авіаційну школу пілотів. З 1942 року – на фронті. Командир ланки 32-го винищувального авіаційного полку 1-го Українського фронту, лейтенант. До березня 1944 року здійснив 181 бойовий виліт, у 38 повітряних боях збив 15 літаків ворога. Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки, численними медалями. Загинув у повітряному бою під м. Дрезден (Німеччина) у квітні 1945 року.

Лиходід Михайло Сергійович (12.11.1927-9.08.2009). Народився в селі Інженерне Пологського району. Колишній голова виконкому Пологівської міської ради депутатів трудящих. Нагороджений почесним знаком «За заслуги перед містом Пологи» (2003), відзнакою «За заслуги перед Пологівським районом» (2008). Почесний громадянин міста Пологи (2005), занесений до районної Книги пошани (2009).

Жуков Василь Несторович (06.06.1928-19.09.1998). Народився в селі Інженерне Пологського району. Колишній голова колгоспу «Шлях до комунізму», заслужений працівник сільського господарства Української РСР (1977). Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, численними медалями.

Павловський Петро Маркович (26.04.1928-16.04.2013). Народився в селі Кінські Води (нині село Інженерне) Пологського району. Колишній завідуючий відділом культури виконкому Пологівської районної ради народних депутатів, ветеран праці. Нагороджений відзнакою «За заслуги перед Пологівським районом» (2003), занесений до районної Книги пошани (2003).

Логвиненко Іван Трохимович (03.06.1931-12.06.2011), Герой Соціалістичної Праці (1973). Народився в селі Інженерне Чубарівського (нині Пологівського) району. Колишній тракторист колгоспу «Вірний шлях», член правління колгоспу, делегат районних і обласних конференцій, ударник 9-ї та 10-ї п’ятирічок, ветеран праці. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1966), Жовтневої Революції (1971), «Знак Пошани» (1972), Леніна (1973), Трудової Слави ІІІ ступеня (1975), відзнакою «За заслуги перед Пологівським районом» (2003), занесений до районної Книги пошани (2003).