Село Костянтинівка (Костянтинівський СО)

За архівним джереламисело Костянтинівка засноване як хутір у 1922 році вихідцями із села Пологи. Відомі прізвища перших поселенців: Юхим Хмарський, Трохим Отрішко, Григорій Хоменко, Андрій Колісник, Сергій Дерев’янко. Вони отримували земляні наділи та переїздили на нові землі зі своїми родинами. За переказами, назва села походить від імені землеміра, який відміряв перші наділи селянам. У джерелах 1925 та 1928 років поселення згадується як хутір Костянтинівський. Відомо, що станом на 1923 рік тут проживали 94 жителі.

На початку ХХ століття в селі з’явилася початкова чотирикласна школа. Розмістилася вона у звичайній селянській хаті, партами та стільцями слугували столи та лави. Першою вчителькою школи була Меланія Ткаченко. Для дорослого населення при школі діяла хата-читальня.

Діяв клуб. Культурне життя села урізноманітнювали виступи місцевих самодіяльних артистів Василя Підварка, Павла Колісника. Влітку, один раз на тиждень, в Костянтинівку з Поліг привозили німе кіно. Демонстрація фільмів відбувалася просто на подвір’ї, де розвішували екран та «вручну крутили» кіноапарат.

Наприкінці 1920-х років на території села була утворена сільська рада та колгосп «Комунар». Головою створеної сільради став Микита Хоменко. Головою колгоспу – Григорій Усенко.

З 1930-х років в селі діяли власні кузня та олійниця. Для ліквідації неписьменності серед населення були створені курси лікнепу.

У 1938 році в Костянтинівці проживали 465 мешканців, діяв цегельний завод артілі «Комунар».

В роки Другої світової війни, костянтинівці, як і тисячі інших жителів Пологівщини, пішли на фронт. З початком мобілізації в село надійшли перші «похоронки» – загинули односельці, які на той час вже несли службу: Йосип Сарака, Григорій Лисенко. Майно колгоспу евакуювали в тил, частину врожаю роздали селянам. Окупація села тривала з 1941 по 1943 роки. Майже всю працездатну молодь села вивезли на примусові роботи до Німеччини. За антифашистську пропаганду серед населення було страчено жительку Решетилівського Ївгу (Євгенію) Славну. В пам'ять про загиблих радянських воїнів та односельців на братських могилах в Костянтинівці та Решетилівському встановлені пам’ятники.

В січні 1944 року Костянтинівська сільська рада відновила свою роботу.

В 1950 році артіль «Зоря», що діяла в Решетилівському, приєднана до колгоспу «Комунар».

Рішенням облвиконкому № 882 від 25 серпня 1954 року села Решетилівське, Широке та Мистюківське Новоселівської сільради перечислені до складу Костянтинівської сільради.

Рішенням облвиконкому № 457 від 10 липня 1959 року Новоселівська та Костянтинівська сільради були об’єднані в одну – Новоселівську з центром в селі Новоселівка.

В 1963 році в Костянтинівці відкрита новозбудована школа. В 1960-70-ті роки в школі навчалися більше 300 учнів.

На початку 1970-х років колгосп «Комунар» був об’єднаний з колгоспом «Україна» села Пологи.

14 лютого 1968 року до села Решетилівського приєднано село Степне (або Сталіно).

У 1972 році села Костянтинівка, Решетилівське, Чумацьке увійшли до складу Пологівської сільської ради. Того ж року відбулося об’єднання колгоспів «Україна» та «Комунар» в один – «Україна».

У 1975 році експедицією Запорізького обласного краєзнавчого музею під керівництвом Попандопуло З. Х. за 0,3 км на південь від околиці села Костянтинівка досліджено два насипи епохи пізньої бронзи. Були знайдені та досліджені рештки похованих, фрагменти ліпних посудин та горщики ліпні. Розкопками цих курганів розпочалося археологічне вивчення Пологівського району.

У1990 році колгосп «Комунар» відновлює свою діяльність як самостійне господарство. Очолює колгосп Володимир Леонідович Бандуров. За досить короткий час господарство стає лідером серед сільгосппідприємств району.

Рішенням Запорізької обласної ради у квітні 1992 року було створено Костянтинівську сільську раду, до складу якої увійшли села Костянтинівка, Решетилівське, Чумацьке.

Станом на 1998 рік в Костянтинівці нараховувалося 176 подвір’їв і проживали 396 осіб, в Решетилівці – 123 подвір’я та 252 жителі, в Чумацькому – 46 подвір’їв, 82 мешканці.

У 2015 році в Костянтинівці відбулося освячення місця під будівництво храму Святого рівноапостольного князя Володимира та розпочато його будівництво.

У 2016 році в селі Костянтинівка на вимогу Закону України від 09.04.2015 за № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» вулиця Калініна була перейменована на вулицю Миру.

Станом на 2018 рік до складу Костянтинівської сільської ради входили села Костянтинівка, Чумацьке та Решетилівське.

Згідно рішення сесії Пологівської міської ради Запорізької області № 17 від 26 листопада 2020 року «Про початок реорганізації Вербівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, Григорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, Костянтинівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області шляхом приєднання до Пологівської міської ради» розпочато процедуру реорганізації Костянтинівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Рішенням сесії Пологівської міської ради № 164 від 04 січня 2021 року «Про утворення старостинських округів Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області» утворено Костянтинівський старостинський округ, що складається із сіл Костянтинівка, Решетилівське, Чумацьке Пологівського району Запорізької області, з центром у селі Костянтинівка

Решетилівське – село Костянтинівського старостинського округу на правому березі б. Солоної (біля витоків балки). Засноване як хутір у 1910 році вихідцями із Воскресенки на надільних землях. Першими поселенцями були родини Максима Корнієнка, Федота Авдієнка, Феодосія Бруя. Назва за прізвищем. Народна назва, яка була зафіксована у 1923 році – Гусєв (за назвою колишнього сусіднього хутора). У грудні 1923 році мешканці намагалися перейменувати свій хутір на Червоне Запоріжжя. В другій половині ХІХ ст. на місці хутора Решетилівського був хутір Кисельова. Жителів: у 1923 році – 273 особи, у 1926 році – 350 осіб, у 1938 році – 304 особи, у 1959 році – 373 особи. Згадується як х. Решетилово (1913, 1925), Решетилівка (1928, 1972), Решетилівський (1939, 1949).

Чумацьке – село Костянтинівського старостинського округу. Започатковане як хутір у 1924 році. Назва соціальна, чумацький промисел був досить розвинений до появи залізниць. Жителів: у 1926 році – 106 осіб, у 1938 році – 276 осіб, у 1959 році – 207 осіб

 

Відомі постаті Костянтинівського старостинського округу:

Бандуров Володимир Леонідович (26.08.1950-14.02.2009). Народився в селі Лозоватка Приморського району Запорізької області. Колишній директор ТОВ «Агрофірма «Комунар», заслужений працівник сільського господарства України (1999), голова виконкому Пологівської районної ради народних депутатів (1986-1989), перший Представник Президента України в Пологівському районі (1992-1993), депутат Запорізької обласної ради трьох скликань, депутат Пологівської районної ради (1986-1990, 1990-1994). Нагороджений орденом «Знак Пошани» (2000), відзнакою «За заслуги перед Пологівським районом» (2003), медаллю «За заслуги» ІІІ ступеня (2004), медаллю «За розвиток Запорізького краю» (2008). Занесений до районної Книги пошани (2001).

12 листопада 2009 року у селі Костянтинівка на адміністративній будівлі ТОВ «Агрофірма «Комунар» (нині «АГРО КОМ 1990») відкрита меморіальна дошка Бандурову В. Л.

 

Соловйова Любов Володимирівна (19.03.1963-9.03.2011). Народилася в селі Костянтинівка Пологського району. Колишній оператор машинного доїння

ТОВ «Агрофірма «Комунар», заслужений працівник сільського господарства України (2001). Нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2000), занесена до районної Книги пошани (2001)

 

Список осіб, які померли під час Голодомору 1932-1933 років

в Чубарівському районі Дніпропетровської області

(нині Пологівський район Запорізької області)

Костянтинівська сільрада

Безверхий Явтух Семенович, 55, колгоспн., укр., 16.02.1932, хворів легенями та серцем

Гавреленко Марія Пилипівна, 6 м., колгоспн., укр., 06.01.1932, не вказ.

Дейдей Фірс Олексійович, 76, колгоспн., не вказ., 17.06.1932, ущемлення пахової грижи

Деревянка Надія Марківна, 1, колгоспн., укр., 08.02.1932, невідома

Дерев’янко Петро Сергійович, 3, колгоспн., не вказ., 20.11.1932, не вказ.

Дерев’янко Федір Пилипович, не вказ., колгоспн., укр., 02.05.1932, невідома

Катрич Володимир Григорович, 1, колгоспн., укр., 08.06.1932, не вказ.

Колісник Василина Лаврінівна, 29, колгоспн., укр., 04.01.1932, черевний тиф

Отришка Василь Варивонович, не вказ., колгоспн., укр., 26.02.1932, мертвонароджений

Петренко Грицько Микитович, 5, колгоспн., не вказ., 08.12.1932, не вказ.

Плетінь Іван Федорович, 1, колгоспн., не вказ., 16.11.1932, дифтерія

Тоцький Левонтій Іванович, 65, колгоспн., не вказ., 17.11.1932, порок серця

Хіліньський Іван Іванович, 14 дн., колгоспн., укр., 01.02.1932, невідома